Перша згадка про в'язницю в м. Прилуки з'явилась ще у XVII ст. за часів, коли містом володіли князі Вишневецькі. В історичних джерелах вона зустрічається під назвами "острог" "тюрма". У XVIII ст. острог був розташований у південній частині замку, але під час великої пожежі міста у 1781 р. приміщення згоріло.
Згідно з планом забудови міста, затвердженим у 1840 р., тюремний замок намічалося будувати на Ярмарковій площі. У 1859 р. міська тюрма вже розташовувалась в двох найманих дерев'яних будинках, покритих соломою, в ній утримувалось 66 чоловіків і 13 жінок ув'язнених. Кам'яний будинок тюрми був збудований у 1860-1870 рр. В ньому розмістилася і домова Іллінська церква для ув'язнених.
У 1927 р. утворено колонію Прилуцького БУПРУ, для якої було виділено 200 десятин землі за 5 верст від міста по старому Рудівському шляху. У 1929 р. колонія мала там підсобне господарство.
Наказом МОГП УРСР від 19.07.1963 р. на базі колишньої тюрми м. Прилуки була організована трудова колонія для неповнолітніх засуджених. Ліміт наповнюваності був встановлений у 150 чоловік. Прилуцька трудова колонія для неповнолітніх (ТКН) наповнювалась за рахунок частини вихованців Київської колонії і слідчих ізоляторів.
Колонія для неповнолітніх правопорушників у 1964 р. розмістилася у ще непереобладнаних і недобудованих приміщеннях. З вересня 1964 р. вступили в дію лікарня на 15 місць, гуртожиток на 100 чоловік. На початок навчального року було закінчено переобладнання колишнього тюремного корпусу під гуртожиток і школу.
На 1 липня 1964 р. із Києва і Вінниці перевезено та встановлено обладнання в навчальних і виробничих майстернях. До літа 1964 р. будівельні роботи закінчилися. Колонія була готова до прийому вихованців. 26 червня 1964 р. прибула перша, а 27 червня - друга група вихованців із Київської трудової колонії для неповнолітніх засуджених. Так почала своє існування Прилуцька колонія для неповнолітніх.
Територія колонії на початку організації колонії (1964 р.) складала 1,8 гектара, на даний час вона складає біля 4,5 га.
За 1964-1988 рр. побудовані: гуртожитки для вихованців, санітарна частина, банно-пральний комбінат, професійно-технічне училище, ряд виробничих складів, їдальні для вихованців і співробітників, виробничі корпуси, побутові приміщення, загальноосвітня школа, клуб, нова адміністративна будівля, овочесховище.
20 грудня 1967 р. МВС УРСР видало наказ № 0235 про реорганізацію Прилуцької трудової колонії для неповнолітніх у спеціальну. Установа почала функціонувати як спеціальна колонія з травня 1968 р.
Житлова і виробнича зони були обнесені на той час цегельним парканом висотою 2,8 м. Біля паркану був низький передзонник із колючого дроту, охоронної сигналізації не було. Протягом цих років була встановлена станція оперативного зв'язку, охоронна сигналізація. На всіх вежах, у карантинному відділенні, кабінетах, де працюють жінки, були встановлені кнопки тривожної сигналізації. Установлено телевізійний нагляд за периметром колонії, виробничими цехами, в карантинному відділенні, їдальні та школі.
Середня загальноосвітня школа Прилуцької ВК функціонує з 1964 р. Професійно-технічне училище № 1 засновано 1 листопада 1972 р. За 40 років існування колонії в ПТУ було підготовлено 5265 спеціалістів.
Для підтримання належних комунально-побутових умов в Прилуцькій ВК функціонують: їдальня, міні-пекарня, продовольчо-речовий склад, овочесховища, банно-пральний комплекс, майстерня з ремонту одягу та взуття, підсобне господарство.
У колонії співіснують православна церква та церква християн-баптистів.
Виробництво знаходиться на території установи та займає загальну площу 1,26 га. Основний напрямок виробничої діяльності це металообробка та деревообробка.
Viber
Всi відгуки (0)
Рейтинг підприємства
Чтобы оставлять отзывы, вы должны войти или Зарегистрироваться