ВІННИЦЬКА ОБЛАСНА ФІЛАРМОНІЯ ІМ. М.Д.ЛЕОНТОВИЧА

Розвиток музичного життя довоєнної Вінниччини забезпечували літературно-артистичне товариство (1908-1918 рр.), Народна консерваторія (1920 — 1922рр.), Музичне товариство імені М.Д. Леонтовича (1922-1928рр.), Державна естрада (1928-1937рр.), Мюзик-хол (1928 — 1937рр.), симфонічний оркестр Радіокомітету, Обласна державна єврейська капела ім. Шолом-Алейхема, оперний театр ім.Леніна та інші творчі осередки.
Виступ хору під керівництвом М.Д.Леонтовича у Вінниці. Початок ХХ ст. Фото з колекції В.Козюка

Виступ хору під керівництвом М.Д.Леонтовича у Вінниці. Початок ХХ ст. Фото з колекції В.Козюка

Навесні 1937р. відбулося злиття Хорової капели ім.М.Д. Леонтовича, Облдержестради, Мюзик-холу та симфонічного оркестру при Радіокомітеті в єдиний концертний колектив.

Філармонія стає першим закладом на Вінниччині, який планує, організовує та контролює професійну концертну діяльність.

В жовтні 1937р. філармонія розпочинає свій перший концертний сезон. Крім подорожей по області вже в 1938 р. артисти філармонії виїжджають на гастролі до західної України, в Російську федерацію.

В 1941р. роботу закладу перериває війна. Більшість артистів філармонії увійшли до складу фронтових концертних бригад. В 1944 році після звільнення Вінницької області від окупації філармонія відновлює свою діяльність. Директором призначено Михайла Шерємєткєра, посаду художнього керівника обіймає відомий педагог-хормейстер В’ячеслав Мерзляков.

У повоєнні роки актив філармонії складають естрадно-циркова група, ансамбль оперети, ансамбль ліліпутів, джаз-ансамбль під керівництвом М.Біндера, ансамбль шкільної естради, бригади музичного лекторію, очоленого мистецтвознавцем Г.Ландою. Український ансамбль пісні і танцю реформовано в ансамбль бандуристів “Вітерець Поділля”, одним із фундаторів якого став фольклорист, педагог, композитор Родіон Скалецький.

Протягом двадцяти років (1953-1973 рр.) філармонію очолює Павло Пушкін, майже десятиліття посаду художнього керівника обіймає Анатолій Мархлєвський.

Філармонійна діяльність 50-60-х рр. відображала тогочасну ідеологію, основану на впровадженні принципів соціалістичного реалізму. Значний внесок в історію філармонії цього періоду здійснили майстер художнього слова Микола Кравченко, співак Володимир Бівєров, бандурист Олексій Плахотнік, акордеоніст Ральф Мархлєвський, адміністратори Г.Хохлов, О.Смолянський, Л.Басманов, Микола та Федір Шевчуки. Активізується організація гастролей запрошених колективів.

У 60-70-х рр. естафету підхоплюють Вінницький естрадний молодіжний ансамбль, естрадний ансамбль “Зорі над Бугом”, інструментальний ансамбль “Юність”. Своєрідною візитівкою філармонії стає дует бандуристок — заслужені артистки КБАРСР Лілія та Віра Ткачук, які представляють мистецтво Вінниччини на ІХ Всесвітньому фестивалі молоді в Софії, виступали на Кубі, в Німеччині, Польщі, Чехії, Монголії, Росії.

У 1975р. філармонію очолив 27-річний Анатолій Левицький — наймолодший директор філармонії у тодішньому Радянському Союзі, який віддав цій роботі майже 25 років творчого життя. Художнім керівником у 1976р. призначено Серафима Гладецького.

Збільшується кількість творчих колективів, розширюється географія їх виїздів, гастрольні плани поповнюються виступами артистів з усього СРСР.

Цікавою віхою історії філармонії стали Декади культури та мистецтва Вінниччини в Кабардино-Балкарії, за участь в яких ряд артистів філармонії отримали звання Заслужених артистів КБАРСР.

Уповноважений по організації концертів гастрольних колективів (1978 — 89рр.) Іван Бондарчук став єдиним адміністратором філармонії, удостоєним почесного звання Заслужений працівник культури України.

Період 70-80х найбільш плідним став для розвитку естрадного напрямку. У філармонії успішно працюють та отримали дозвіл Міністерства культури УРСР на гастрольну діяльність в Україні та за її межами вокально-інструментальні ансамблі: “Подоляни” (під керівництвом Борис Іванова), “Панорама” (очолюваний В’ячеслав Шайгардановим та Юрієм Денисовим), “С песней по жизни” (керівник — лауреат телевізійного конкурсу Василь Харьковий), “Движение” (музичний керівник — Семен Рудман), концертують заслужені артисти УРСР Олена Коломієць, Любов та Віктор Анісімови, популярний конферансьє Михайло Рибак, майстер художнього слова Борис Остромогильський.
ВІА "Панорама".

Насиченість гастрольного плану та зростаючий інтерес слухачів спричинили започаткування фестивальних традицій на Вінниччині. Початком цілої мистецької віхи стало народження у 1978р. фестивалю мистецтв “Зорі над Бугом” (автор проекту — А.Левицький, режисер-постановник — І.Масляєв, художник-постановник — К.Вітавський), який за короткий час виріс із вінницького у всесоюзний, збираючи під гаслом “Майстри мистецтв країни — трудівникам села” кращих виконавців з усього СРСР.

У 80-рр. у філармонії працює струнний квартет — лауреат Республіканського конкурсу (Галина Гусєва, Юхим Стінерман, Наум Калиновський, Роман Семко), його наступником був фортепіанний квартет “Аркона” (Ангеліна та Роман Семко, Наум та Семен Калиновські).

Естрадний сектор представляють пародист народний артист України О.Жигалкін, артист оригінального жанру А.Кашпіровський, ВІА “Зимний сад” (керівник — заслужений артист України Олександр Тищенко, соліска — заслужена артистка України Ауріка Ротару), ВІА “Грай” (керівник — заслужений артист України Юрій Васильковський).

У 1982 р. на базі “Вітерця Поділля” створено ансамбль пісні і танцю “Поділля”, керівниками якого в різні роки були Григорій Новіков, народний артист України, професор Віталій Газінський, заслужені артисти України Василь Ткаченко та Анатолій Кондюк.

Знаковою подією у культурному житті Вінниці та всієї країни стає відкриття в 1985р. Будинку органної та камерної музики, якому в 1990 р. Постановою Ради Міністрів УРСР присвоєно ім’я П.І.Чайковського. Художнім керівником органного залу був Юхим Стінерман. Першим виконавцем на вінницькому органі стає один із ініціаторів його будівництва професор Арсеній Котляревський, на роботу запрошені молоді органісти — випускники мистецьких ВУЗів — Вікторія Харламова та Георгій Курков, незмінною ведучою концертів стає Наталія Долгая, працює заснований у 1984 р. Вінницький камерний хор під керівництвом Віталія Газінського — знаний тепер у всьому світі володар Гран-прі міжнародних конкурсів, засновується ряд фестивалів, просвітницькі традиції “університету музичної культури”, започатковані ще у 1937р., продовжує музичний лекторій, очолений музикознавцем Тетяною Сніжко, проводяться відбіркові тури національних та міжнародних конкурсів, коло виконавців-гастролерів охоплює легендарних Святослава Ріхтера і Леопольдаса Дігріса, Тетяну Ніколаєву і Таливальдіса Дексніса, Дмітрія Башкірова і Олега Янченка, Богодара Которовича і Наталію Гутман, Ніколая Луганського і Максима Вєнгєрова, Ольгу Басистюк і Гаррі Гродберга.

У 1986р. на базі філармонії проходив перший Республіканський конкурс артистів естради, лауреатами якого стали солісти філармонії В’ячеслав Кузін та Ірина Головенко.

50-річний ювілей філармонія зустріла як повноцінна концертна організація, що відіграє значну роль у справі естетичного виховання та культурного обслуговування населення області та республіки. Щорічно проводиться біля 2,5 тисяч концертів, які відвідують до 800 тис. глядачів. Виконання такого неймовірного обсягу роботи забезпечують досвідчені заступники директора Ілля Рудковський, Микола Безносюк, Володимир Савєльєв, режисери Михайло Пєнс, Ілля Рєзнік, адміністратори Іван Бондарчук, Олександр Бірман, Олександр Іванов, Григорій Співак, Юрій Міщенко, Світлана Ходякова, Валентина Плахотнік, Юрій Поволоцький, Борис Пустильніков, Неля Сушко, Ірина Сидоренко, Федір та Микола Шевчуки.

За результатами соціалістичних змагань серед філармоній України в 1985 році Вінницька філармонія за І місце нагороджена перехідним Червоним Прапором Міністерства культури України і грошовою премією.

З розпадом СРСР знищені республіканська та всесоюзна системи гастрольних концертних планів, що поставило філармонію в умови пошуків не лише нових мистецьких зразків, але й ефективних шляхів їх презентації. У період, для якого з одного боку характерне залучення європейського досвіду в культурно-мистецькій сфері, а з іншого — зубожіння концертного життя, звуження системи гастролей, серед усіх культурних закладів міста обласна філармонія залишається єдиною концертною організацією, яка планово і систематично пропагує класичне мистецтво.

У таких непростих умовах у 1993 р. відомий органіст, піаніст, заслужений діяч мистецтв України Георгій Курков заснував і очолив камерний оркестр “Арката”, який згодом став флагманом класичного музичного виконавства на Вінниччині і першим з колективів філармонії отримав статус Академічного. Оркестр брав участь у багатьох фестивалях камерної музики в Україні та за кордоном, був ініціатором та учасником практично всіх музичних проектів Вінниччини.

Дні П.І.Чайковського (1992р.), які згодом набули статусу міжнародного фестивалю, стали для Вінниччини першими масштабними заходами, що відроджують традиції меценатства та пропагують класичну музику.

Значну підтримку та мотивацію отримання музичної освіти талановитою молоддю надає започаткований у 1992р. Обласний (з 1997р — міжнародний) фестиваль дитячо-юнацького естрадного мистецтва “Музична парасолька”.

З 1995 до 2007 року директором та художнім керівником філармонії працює заслужений працівник культури України Віктор Клєпіков. Адміністративний корпус поповнюється молодими перспективними співробітниками, серед яких Ірина Френкель, Павло Третяков, Інна Солдатова, Олексій Сливка, Тетяна Бурдейна, Георгій Іванов, Анатолій Ряполов, Максим Філанчук.

Завдяки Міжнародним дням джазової музики, що проводяться з 1996р., сьогодні Вінниця по праву вважається однією із джазових столиць країни.

З реставрацією органу та встановленням його в Храмі Матері Божої Ангельської в 1999 р. народжується фестиваль “Музика в монастирських мурах”, який щороку протягом двох місяців презентує вінничанам органістів з усього світу.

Креативний проект заслуженої артистки України Ірини Френкель Форум молодої музики “Барви музики ХХ сторіччя. Авангард. Класика. Джаз” з 2001р. презентує досягнення сучасного музичного мистецтва.

З 2008 році в рамках мистецького проекту “Хорові асамблеї Леонтовича” на концертних майданчиках міста та області лунають перлини світового хорового мистецтва та нове життя отримують твори видатного композитора, написані на подільській землі.29

Розширюючи традиції міжнародних культурних обмінів, творчі делегації вінничан презентують мистецтво Поділля в Польщі, Молдові, Німеччині, Австрії, дипломатичних представництвах країн Євросоюзу.

У 2012 році Вінницька обласні філармонія відзначила своє 75-річчя. За багаторічну історію колективами закладу дано біля 70 тис. концертів, які відвідали понад 14 млн. глядачів. З 2008 р. до керівництва філармонією повертається досвідчений керівник — заслужений працівник культури України, кавалер орденів “За заслуги”, “Знак пошани”.

Сьогодні в творчому арсеналі закладу — лауреат Всеукраїнського хореографічного конкурсу ім.П.Вірського — 2012 р. Академічний ансамбль пісні і танцю “Поділля”, Академічний камерний оркестр “Арката”, лауреат І премії Міжнародного конкурсу “Весняна рапсодія-2012” квартет дерев’яних духових інструментів “Гальярда”, Дитячий музичний лекторій, естрадний інструментальний квартет, солісти-вокалісти та інструменталісти, серед яких — 10 заслужених артистів України, лауреати всеукраїнських та міжнародних конкурсів. Заслужена артистка України Ірина Швець удостоєна високої нагороди — Ордена Княгині Ольги.

Започатковано нові творчі проекти: мистецький марафон “Благословенна земля моя Вінниччина” до 80-річчя заснування Вінницької області, конкурс юних виконавців класичних творів “Жмеринський камертон” в рамках Міжнародного фестивалю ім. П.І.Чайковського та Н.Ф.фон Мекк, “Майстри сцени — сільській та учнівській молоді”, “Діти-дітям” для обслуговування дітей, що відпочивають в оздоровчих закладах області, абонементні цикли концертів “Вечори з Аркатою“”, “Браво, маестро!”, “Молоді віртуози”, щороку готуються прем’єри новорічних інтерактивних концертних шоу-програм.

Провідні фахівці Г.В.Курков, І.Б.Швець, Т.Д.Грінченко, М.В.Червоній, Л.О.Остапчук поєднують концертну діяльність з науково-педагогічною роботою і є доцентами та викладачами вищих навчальних закладів. На матеріалах з історії Вінницької обласної філармонії у 2009 році колишній режисер та лектор філармонії Т.В.Бурдейна-Публіка захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства.

Колективи та солісти філармонії гідно представляють Вінниччину на державному та міжнародному рівнях.